Нотаріальний Переклад, Юридично засвідчений переклад


27. 03. 2013 г.

Юридичний переклад – це переклад текстів, що стосуються галузі права та використовуються для обміну юридичною інформацією між людьми, що говорять різними мовами. Оскільки право є предметною галуззю, що пов’язана з соціально-політичними та культурними особливостями країни, юридичний переклад являє собою не просту задачу. Для адекватної передачі юридичної інформації мова юридичного перекладу має бути особливо точною, ясною та достовірною.

Види юридичного перекладу:

В залежності від юридичних документів юридичний переклад поділяється на:

- переклад законів та нормативно-правових актів та їх проектів;

- переклад договорів;

- переклад юридичних висновків та меморандумів;

- переклад апостилів та нотаріальних свідоцтв;

- переклад установчих документів юридичних осіб;

- переклад довіреностей;

Вимоги до юридичного перекладача:

Юридичні документи і теоретичні роботи повинні перекладати лише професійні перекладачі, що спеціалізуються в юридичному перекладі. Як правило, вони мають відповідну юридичну освіту або, як мінімум, значний досвід перекладів юридичної тематики. Помилки в перекладі тексту договору можуть призвести, наприклад, до матеріальної шкоди та пред’явлення судового позову.

Труднощі юридичного перекладу

Під час перекладу тексту з галузі права перекладачеві не можна забувати наступне. Вихідний текст організовано у відповідності з відповідною правовою системою, що знаходить своє відображення у юридичних формулюваннях, що містяться у ньому, а текст перекладу призначено для використання в рамках іншої правової системи з характерними саме для неї юридичними формулюваннями.

Окрім термінологічних лакун (відсутність термінів), або відсутності відповідних лексичних еквівалентів, перекладач має пам’ятати, що текстові конвенції вихідної мови часто залежать від культурних особливостей та можуть не відповідати конвенціям тексту перекладу. У мовних конструкцій, характерних для вихідної мови, відсутні прямі еквіваленти в мові перекладу. В зв’язку з цим в завдання перекладача входить знаходження конструкцій у мові перекладу, що мають аналогічні функції.

Використання робочих джерел інформації

В якості робочих джерел інформації перекладачі юридичних текстів часто звертаються до юридичних словників, особливо двомовних. До них слід звертатись з обережністю, оскільки в більшості двомовних юридичних словниках надаються варіанти перекладу без наведення галузі права, або взагалі такі, що не мають відношення до права, і їх використання в неправильному контексті може призвести до помилок у перекладі. При цьому для юридичного перекладу на загальні двомовні словники, взагалі не можна покладатися.

Редагування в юридичному перекладі

Неодмінним етапом процесу юридичного перекладу документів є редагування тексту іншою особою, бажано юристом.

 

Юридично засвідчений переклад —  переклад, виконаний сертифікованим перекладачем або засвідчений у нотаріальному порядку.

На Україні поки не введений інститут сертифікованих перекладачів, тому переклад, який в подальшому буде використовуватись як офіційний документ, як правило засвідчується у нотаріуса. (Примітка: в окремих випадках переклад може бути засвідченим особами, що наділені правами нотаріуса: консул, головний лікар лікарні, капітан корабля. Переклад, виконаний судовим перекладачем під час судового засідання, засвідчується суддею. Переклад комерційних документів може бути засвідчено ТПП).

На Україні переклад з нотаріальним засвідченням – звичайна практика бюро перекладів і компаній з перекладів та комунікацій. В частині нотаріального перекладу нотаріус має право виконувати наступні нотаріальні дії:- засвідчення вірності копії документу;- засвідчення справжності підпису перекладача;- засвідчення вірності перекладу документів з однієї мови на іншу – в такому випадку передумовою є знання мови на яку або з якої перекладається документ і ця мова не є рідною.

 

Для окремих документів існують особливі вимоги, встановлені законодавством, при перекладі яких вимагається нотаріальне засвідчення перекладу (підтвердження підпису перекладача) або засвідчення перекладу печаткою бюро перекладів.

Процедура оформлення нотаріального перекладу виглядає наступним чином: Оригінальний документ (або засвідчена копія документу) і переклад підшиваються з листком, на якому стоять ПІБ перекладача та нотаріуса.

Останній лист документу в місці скріплення заклеюється паперовою «зірочкою», на якій ставиться печатка нотаріуса. Відбиток печатки розташовується рівномірно на «зірочці» та на листку. Кількість скріплених листків засвідчується підписом нотаріуса, що засвідчує справжність підпису перекладача.

Для деяких документів буває достатньо засвідчити переклад печаткою бюро перекладів.

У таких випадках оригінал та переклад зшиваються разом, на зворотному боці документу ставиться штамп, дата, кількість прошитих сторінок, підпис відповідальної особи та при необхідності штамп «переклад вірний»  та печатка бюро з підписом перекладача.

Статті |